Вільногірська загальноосвітня школа №5
Середа, 26.07.2017, 20:44
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гость | RSS


Тільки Українське радіо-онлайн

Меню сайту

Запитуйте - Відповімо

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук по сайту

Календар новин
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода у Вільногірську

Правила поведінки вчителя під час порушення учнями дисципліни

  1. Наскільки це можливо, ігноруйте ситуацію, яка Вам не подобається. Звертаючи на неї увагу, Ви лише закріплюєте небажану поведінку учня.
  2. Якщо Ви все ж змушені діяти, використовуйте «сигнальне втручання». Суворо подивіться, похитайте головою, щоб дати учневі зрозуміти, що він робить щось неприйнятне.
  3. Спробуйте наглядати за ним зблизька. Підійдіть ближче до учня, який погано поводиться, або пересадіть його ближче до себе.
  4. Спробуйте поступово формувати поведінку учня. Закріпіть ту його поведінку, яка близька до бажаної, і далі поступово і ненав’язливо підвищуйте свої вимоги, як у виставі події наближаються до кульмінації.
  5. Скажіть неслухняному учневі, що Ви хочете, аби він змінився. Дайте зрозуміти, чого від нього очікуєте, потім поясніть, що станеться, якщо він це зробить (це краще, ніж пояснювати, що станеться, коли він цього не зробить). Будьте рішучими, щоб закріпити прийнятну поведінку.
  6. У розкладі завдань розмістіть спочатку менш пріоритетні. Інакше кажучи, спочатку нехай учні роблять те, чого не люблять, а потім те, що їм подобається.
  7. Аналізуючи виконання завдання, краще відзначати правильні відповіді, ніж неправильні. Робіть це ненав’язливо, адже ніхто із нас не любить, коли його роботу виставляють на огляд, особливо тоді, коли його помилки виправляють червоним.
  8. Створіть довірливу атмосферу, даючи можливість учням самим оцінювати свою працю, спираючись на Вашу підтримку та дотримуючись правил поведінки на уроці. Якщо Ви скажете учням, що вони гарні, це принесе користь і вам. Краще хвалити добру працю, ніж доброго учня.
  9. Якщо Ви змушені погрожувати, то виконуйте ці погрози. Даремні погрози тільки послаблюють Вашу позицію.
  10. Посилаючи учня до завуча, подумайте, можливо, саме цього він хоче цієї хвилини (щоб уникнути виконання складного завдання в класі).
  11. Коли Ви робите зауваження учневі, то робіть його віч-на-віч, щоб уникнути його приниження перед класом.
  12. Уникайте вимушених зізнань. Звинувачений учень напевно буде брехати; краще скажіть йому, що він зробив погано і що Ви хочете, аби це не повторилося. Після цього забудьте про цей випадок.
  13. Уникайте примусів. Якщо Ви спонукаєте учня до поганої поведінки, він так і вчинить.
  14. Не ображайте дітей. Не кажіть їм ніколи, що вони найгірші, дурні та невиховані. Дотримуйтесь принципу, за яким, якщо на собаку постійно казати, що він свиня, через певний час він зарохкає.
  15. Натякніть учневі, який дошкуляє іншим, що йому треба вибачитися, але не примушуйте його це робити. Якщо Ви змусите учня вибачитися, то з його боку це буде нещирим вчинком.
  16. Остерігайтесь здійснювати масові покарання, якщо учень винен, то він має відповідати сам за свій вчинок, а не цілий клас (ряд). Якщо не знаєте, хто винен, краще залишити цю справу, а не звинувачувати цілий клас.
  17. Якщо Ви змушені вдаватися до покарання, то робіть це тільки тоді, коли маєте намір закріпити правильну поведінку відразу після покарання.
  18. Не беріть за правило записувати зауваження до щоденника учня («Розмовляв», «Грався на уроці», «Бігав по класу», «Бив товариша» тощо). Подумайте, по-перше: а де в цей час були Ви? І що робили? Ви ставите підпис під власним безсиллям, бо не вмієте організувати роботу учнів, їх зацікавити. А по-друге, Ви не знаєте реакцію батьків. Одні не звернуть уваги, й учень продовжуватиме робити те саме. А інші вчинять над дитиною фізичну чи моральну розправу. В результаті, Ви ніколи не будете користуватись повагою в цього учня, й Ваш предмет потрапить до його «чорного» списку.
  19. Якщо Ви вимушені викликати до школи батьків, то підготуйтесь до того, що навіть найгірший учень — це кохана дитина для батьків.

 


 

Особистісно зорієнтований підхід у навчанні та вихованні учнів

Людська гідність – це особиста внутрішня цінність. Повага і самоповага людини.

Гі́дність — це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості.

Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.

Особистісно зорієнтований підхід у навчанні грунтується на сприйнятті індивідуальності, самоцінності дитини як носія суб'єктивного досвіду, який складається у неї з перших днів життя. Учень має право на особистісний шлях розвитку та вибір засобів навчальної діяльності в межах її завдань. Учитель, ставлячись до учня як до особистості, дає йому змогу саморозвиватися й самореалізовуватися, враховує його можливості, особливості, здібності. Взаємодія між вчителем та учнем має будуватися на основі єдності позицій, бажань, а не вимушеного спілкування.

Найголовніше завдання вчителя - максимально активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців, щоб вони самі могли успішно впоратися з різноманітними навчальними, а в подальшому - виробничими проблемами. Дітей слід навчити на оптимальному рівні виявляти свій інтелектуально - вольовий і моральний потенціал.

Особистість педагога - лише передумова виховання дитини. Трансляція його позитивних якостей відбувається лише тоді, коли він, встановлюючи зв’язки з дітьми, створює й збагачує їхній досвід емоційних переживань.

На що потрібно звернути увагу вчителю

  1. Учитель, ставлячись до учня як до особистості, дає йому змогу саморозвиватися й самореалізовуватися, враховує його можливості, особливості, здібності.
  2. Взаємодія між вчителем та учнем має будуватися на основі єдності позицій, бажань, а не вимушеного спілкування.
  3. Якщо вчитель ставитиметься до учня без справжнього інтересу і поваги, у того не буде жодних підстав сприймати себе як особистість.
  4. Щоб зрозуміти учня, його думки, почуття, вчинки, треба брати емоційну участь у стосунках з ним, навчитися відчувати до нього постійний інтерес.
  5. Якщо вам потрібно висловити зауваження учневі, то зробити це слід дружелюбно і з повагою до нього. Коли Ви робите зауваження учневі, то робіть його віч-на-віч, щоб уникнути його приниження перед класом.
  6. Уникайте вимушених зізнань. Звинувачений учень напевно буде брехати; краще скажіть йому, що він зробив погано і що Ви хочете, аби це не повторилося. Після цього забудьте про цей випадок.
  7. Якщо виник конфлікт з учнем, не шукайте способів будь-що утвердити свою правоту. Спробуйте знайти взаємоприйнятні шляхи його розв’язання.

 


 

Copyright Vilnogirsk_school5 © 2017 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz